Несподівано для себе Жанна зіткнулася з Вітьою – фігурою зі свого минулого, яка знову викликала у ній бурю ненависті та гніву. У дитинстві вони сварилися, що призвело до серйозних наслідків у житті Жанни. Це ненавмисне возз’єднання поставило під загрозу її новонабуту можливість працевлаштування, якої вона відчайдушно потребувала заради виконання своїх обов’язків стосовно хворої бабусі та доньки.
Багато років тому конфлікт із Вітьою у початковій школі став поворотним моментом у житті Жанни. У люті вона зламала йому ніс. Цей інцидент спричинив низку нещасть, послуживши каталізатором відходу її матері з сім’ї і кинувши тінь провини на Вітю за сімейний хаос. Хоча час показав, що саме невірність її матері була справжньою причиною того, що її покинули, Жанна знаходила втіху в тому, що спрямовувала свої страждання на Вітю, вважаючи його вічним цапом-відбувайлом за свої невдачі. Спогади про догану бабусі та різкий відхід матері спливли у свідомості Жанни, підживлюючи її обурення.
Знову зіткнувшись з Вітьою у коридорах офісу, де їй запропонували престижну посаду, Жанна зазнала суперечливих почуттів. Розриваючись між болем минулого та необхідністю сьогодення, вона нарешті вирішила не відмовлятися від своєї посади. У результаті жінка вирішила триматися на відстані від Віті, не підпускаючи тіні їхньої спільної історії ближче, дозволяючи їй зорієнтуватися у своїх обов’язках та майбутньому з помірною стриманістю. Вона лише сподівалася, що сил і витримки вистачить для того, щоб не повторити той фатальний удар по носу.